Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скручування

Скручування, -ня, с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУЧУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУЧУВАННЯ"
Арті́ль, -лі, ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32.
Копитонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.
Неукий, -а, -е. 1) Необученный. 2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки. Гол.
Обчікувати, -кую, -єш, гл. = очікувати. Гол. II. 709.
Паничок, -чка, м. Ум. отъ панич.
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Прихижкуватий, -а, -е. = пригижкуватий? Хоч би де́ знеслась инша прихижкувата курка, — він те яєчко знайде й принесе.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
Розворити Cм. розворювати.
Сокирний, -а, -е. Топорный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРУЧУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.