Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку.
Карапавка, -ки, ж. = коропавка.
Мілоч, -чі, ж. Мель.
Обридний, -а, -е. = обридливий.
Поволоситися, -шуся, -сишся, гл. — з ким. Потаскать другъ друга за волосы. Поволосився з Іваном.
Рата, -ти, ж. Срокъ платежа, также часть платы (арендной и пр.), приходящаяся на данный срокъ. Першу рату заплатив. ратами виплачувати. Уплачивать по частямъ, частями. роскласти плату на рати. Распредѣлить уплату на извѣстные сроки. суха рата. Арендная плата въ неурожайный годъ. на рати. Ha выплату.
Удягало, -ла, с. Верхняя одежда, надѣвающаяся въ рукава. Як поїду в Харків, то там куплю собі яке удягало — свиту, або чинарку.
Учереплювати, -плюю, -єш, сов. в. учерепи́ти, -плю, -пиш, гл. Устилать, устлать негодными черепками стѣны гончарнаго горна такъ, чтобы обжигаемой посуды не было видно.
Хліборобити, -блю, -биш, гл. Заниматься земледѣліемъ. Деякі чумакують, а більш хлібороблять.
