Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скрипарь

Скрипарь, -ря, м. = скрипаль. К. ЦН. 228.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИПАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИПАРЬ"
Гурма́нка, -ки, ж. 1) Большой комокъ овечьяго сыру. Желех. Вх. Зн. 12. 2) = Гуска 2. Желех.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
Нако́й нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77.
Позадівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. І. 201.
Положитися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Лечь. Чуб. II. 410. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Чуб. V. 328. Спать з тобою положусь. Чуб. V. 8. 2) Отелиться. Положилася корова. Камен. у.
Приходень, -дня, приходець, -дця, м. = прихідько.
Усякати, -каю, -єш, сов. в. усякнути, -ну, -неш, гл. О жидкости: проходить, пройти (въ землю и пр.). быть всасываемымъ землею.
Чубаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чубайка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРИПАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.