Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Обмолочувати, -чую, -єш, сов. обмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Обмолачивать, обмолотить, смолотить. Треба увесь овес обмолотити. Як би навіть обмолотив того озереда, ще б корців зо два жита взяв.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку.
2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком.
3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив.
Перевага, -ги, ж.
1) Перевѣсъ; преимущество. Не дай же їм на суді переваги.
2) гуляти в переваги. Родъ игры: дѣти кладуть на бревно доску и, ставъ на концахъ, качаются.
3) на перевазі стати. Воспротивиться, мѣряться силами. Чорта з два стануть з писарем на перевазі, — він і писнуть не дасть, заб'є баки.
Понабігати, -гаємо, -єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда.
Попекти, -печу́ , -че́ш, гл.
1) Попечь, испечь, изжарить.
2) Обжечь.
3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла.
Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати.
2) — край. Родина. Треба ратувать рідний край. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
