Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Веснування, -ня, с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах.
Лопа́та, -ти, ж. 1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. Лопатами віяли. Лопата дерев'яна або залізна. 2) Лопата пекарная. Химка й хазяйка, та лопати нема. Ум. лопатка, лопатонька, лопаточка.
Міцні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Крѣпнуть. Міцніє лук в моїй руці потужній.
Плямочка, -ки, ж. Ум. отъ пляма.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту.
Полекшати, полекши́ти, полекшіння = полегшати, полегшити, полегшіння.
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Сіли собі на привалу, люльки закурили.
Смітний, -а, -е. Сорный, мусорный.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка.
