Бахматий, -а, -е. Мѣшковатый, отдувающійся (объ одеждѣ).
Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею.
Жовнірува́ння, -ня, с. Солдатская служба.
Красуватися, -суюся, -єшся, гл.
1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Чесна дівка красується косою. Весело йому, легенько і світ йому красується.
2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується.
Кремпілець, -льця, м.
1) Косякъ для укрѣпленія полки.
2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються.
Повряжувати, -жую, -єш, гл. = повряжати. Дівчата повряжувані. Церкви золоті та повряжувані.
Щеміти, -млю́, -миш, гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли.
