Блискавичний, -а, -е. Молнійный, подобный молніи. Блискавичне сяєво.
Виливок, -вка, м. Яйцо, снесенное безъ скорлупы. Проклята курка виливки ллє, а нестись — не несеться.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш.
Луг, -гу, м.
1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Через темні високі луги ясним соколом перелини. Ой не шуми, луже, зелений байраче. У зеленім темнім лузі червона калина.
2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати.
3) = луговина. Ум. луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає.
Обкручувати, -чую, -єш, сов. в. обкрути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. обкрутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Окручивать, окрутить, окрутнуть вокругъ чего, обвертывать, обвернуть, обмотать, кругомъ обвязать. Його вхопив страшний камінь Крутько (на дніпрових порогах) й обкрутив кругом себе. Показуючи застромлену в рукаві голку, обкручену ниткою.
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Срібнити, -бню́, -ниш, гл. Серебрить.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.
Упервині нар.
1) = уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у.
2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось.
