Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розшибатися

Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШИБАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШИБАТИСЯ"
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Жага́, -ги́, ж. 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. До жаги приспіло. Ном. № 5026.
Задовжи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. = задовжатися. Да ми уже всім задовжилися! Ні в кого вже й позичати. Г. Барв. 523.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.
Незичливість, -вости, ж. Недоброжелательство.
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный. 2) Невообразимый, неизъяснимый.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Рукопис, -су, м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
Сукняночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сукнянка. 2) Платьице? Зеленая сукняночка ізлежиться, червонії черевички пилом припадуть. МУЕ. III. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗШИБАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.