Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропутіти

Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУТІТИ"
Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета.
Дрібча́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Рк. Левиц.. Cм. дрібковий.
Кльоб, -ба, м. Пучекъ связанныхъ послѣ очистки отъ кострики пеньки или льна. Шух. І. 147.
Крижацький, -а, -е. Относящійся къ крижаку.
На́росток, -тка, м. = назімок.
Поетизування, -ня, с. Опоэтизированіе. Желех.
Помиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться чахлымъ, болѣзненнымъ, невзрачнымъ. Чогось хлопець помиршавів. Рідне село наче... помиршавіло. Мир. Пов. II. 93.
Приставка, -ки, ж. Доставка. Херс. г.
Розмугикатися, -каюся, -єшся, гл. Напѣвать подъ носъ пѣсню.
Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПУТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.