Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Як же ж можна щоб не звеличати його. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо.
Кланяння, -ня, с. Поклоны. Ум. кланяненько. Останнє кланяненько, навіки мешканенько.
Наділля́ти гл. = надлити.
Переїдати, -да́ю, -єш, сов. в. переїсти, -їм, -їси́, гл. Переѣдать, переѣсть, все поѣсть. Поведи свою дочку, де хоч, там її й дінь, щоб вона у нас хліба не переїдала. Усього хліба не переїси. Десь же я в тебе, мати, хліб-сіль переїла.
2) Переѣдать, переѣсть (о ржавчинѣ и пр.). Щирозлотий поясочок іржа переїсть.
Ранонька, раночка, -ки, ж. Ум. отъ рана.
Розволокти Cм. розволікати.
Сягати, -га́ю, -єш, сов. в. сягну́ти, -гну́, -не́ш, гл.
1) Достигать, достичь, касаться, простираться, доставать, достать. Бреде старий, назад ся оглядає, а йому вода вже по шию сягає. З дідьком не сягай до одної миски. По Вкраїні огні горять, під небо сягають.
2) Хватать, хватить, стать. Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; адже й не сягнуло.
Трухло, -ла, с. Порохно, вещество, превратившееся въ прахъ.
Ханиця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця.
Шквирдявий, -а́, -е́ Бурный. Шквирдява погода.
