Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчухати

Розчухати Cм. розчухувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧУХАТИ"
Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.
Єй меж. Ей. єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, ей же Богу. МВ. ІІ. 22.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Присухий, -а, -е. Суховатый. Вх. Уг. 263.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ном. № 10830.
Стряха, -хи, ж. = стріха. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.