Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розшушукати

Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШУШУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШУШУКАТИ"
Білослива, -ви, ж. Порода сливъ — съ бѣлыми ягодами. Желех. Шух. І. 109.
Забре́нькати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. І. 154.
Значити II, -чу́, -чиш, гл. 1) Мѣтить, намѣтить, дѣлать на чемъ-либо мѣтки, знаки. Уже я й значив шапку, так все таки крадуть. Лебед. у. Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити. ЗОЮР. Н. 87. 2) Показывать признаки беременности (о животныхъ). Ся корова вже значить. Замѣтно, что эта корова стельная, скоро отелится. Аф. 458.
Королювати, -люю, -єш, гл. Быть королемъ. Ой ти будеш, Семене Палію, королем королювати. КС. 1882. III. 613.
На-трапку, нар. Гдѣ ни попало, гдѣ найдешь.
Обзел, -лу, м. Каждый изъ клинковъ ножницъ. Лебед. у. Один обзел у ножиць скривився, та й не ріжуть. Лебед. у.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Піткання, -ня, с. Ткацкое: утокъ. Вас. 167. Чуб. VII. 428, 408.
Полихословити, -влю, -виш, гл. Поругать, поругаться.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗШУШУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.