Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розшулічити

Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Черк. у. Насилу я розшулічив, де їй край. Верхноднѣпр. у. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШУЛІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШУЛІЧИТИ"
Витребеньочки Ум. отъ витребеньки.
Ма́чка, -ки, ж. 1) Кошка. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6. 2) = баґа. Шух. І. 277. Cм. омачка.
Мшани́к, -ка́, м. Омшаник.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна. Шух. І. 146.
Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Спиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. спитися, зіп'юся, зіп'єшся, гл. Спиваться, спиться. Чи ти, мужу, спився, чи ти скрутився. Чул. V. 1081.
Спогад, -ду, м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Тайно нар. = таємно. К. Псал. 63.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Урядницький, -а, -е. Чиновничій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗШУЛІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.