Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить.
Ду́мно нар. 1) Задумчиво. Шкода здоганяти, шукати, гукати! Пішла луна по гаєві сумно. Ніхто не озвався, а ні засміявся, зоставсь козак сам собі думно 2) Гордо.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Запові́сти Cм. заповідати.
Зшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. зши́ти, зши́ю, зшиєш, гл. Сшивать, сшить. Зшивали лантухи на сухарі.
Кобила, -ли, ж.
1) Кобыла. Норовиста як кобила. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться.
2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ.
3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ.
4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки.
5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины.
6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. Ум. кобилка.
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Хибнути, -ну, -неш, гл.
1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен.
2) Наклониться. Хибнув на мене віз.
3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра.
4) Минуть, обойти. То вже її не хибне.
Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Ножем йому штирхає.
