Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розщіпати

Розщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. розщіпнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЩІПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЩІПАТИ"
Бобрунка, -ки, ж. = бобруниця. Вх. Лем. 393.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Кручати, -чу́, -чи́ш, гл. Хрюкать. Вх. Лем. 428.
Мі́сяшний, місяшник, місяшно. Cм. місячний, місячник, місячно.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. Харьк. у. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали. АД. І. 94.
Прип'яти, -пну, -неш, гл. = припняти.
Сокирницький, -а, -е. Плотничій. Сокирницька робота. Рк. Левиц.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.
Укуріти, -рію, -єш, гл. Запылиться, задымиться. Камінюка нависла, вкуріла, а хатина тулиться під нею, як сирота під тинню. Св. Л. 213. Вкурів хліб дуже, а в мішку був. Канев. у.
Футрарь, -ря, м. = кушнір. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЩІПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.