Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ройовик

Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЙОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЙОВИК"
Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Боюн, -на, м. Трусъ. К. ПС. 66.
Гавановий, -а, -е. Темно-желтый. КС. 1891. V. 196.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Cм. колодка.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Позрікатися, -каюся, -єшся, гл. Отказаться (отъ многаго, о многихъ).
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЙОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.