Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ройовик

Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЙОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЙОВИК"
Багряниця, -ці, ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17.
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Кабелка 1, -ки, ж. Тонкій просмоленный канатикъ, употребляемый. при укрываніи построекъ камишемь. Херс.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца). Желех.
Повалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128. 2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва. Шевч. 157.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Мнж. 191.. Cм. ростопирювачуватий.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Чванливо нар. Чванно, важно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЙОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.