'Б II. Cм. об.
Бас, -са, м. 1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. говорити баса. Говорить басомъ. 2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. 3) на бас брати кого. Поднимать на смѣхъ кого. 4) басом дивитися, поглядати. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Ум. басик, басок. Дівчата співають і він басика тягне. Ув. басисько, басище, басюка, басюра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать.
Вогненний, -а, -е. = огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються.
Деревля́нка, -ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити.
Поперемудровувати, -вую, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить (многихъ).
Проворіття 2, -тя, с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами.
Сіножать, -ті, ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Ой буду я ночувати на зеленім синожаті.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Ви ж було раненько встаєте. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Кругом аж курява вставала. Встає хмара з-за лиману. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Син устане на батька, а батько на сина. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає.
