Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропуханя

Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУХАНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУХАНЯ"
Боголюбний, -а, -е. Боголюбивый.
Гегеп меж. = геп.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву. Желех.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
Жара́, -ри́, ж. = спека. Сонце світило стиха, без жари. К. ЧР. 4.
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
Мгла, -ли, ж. Мгла. Людей на зеленому полі як мгли: провожають своїх родичів. Г. Барв. 239.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217.
Укакати, -каю, -єш, гл. Опачкать, огадить (дѣтскія слова). Вбіраються вкаканим на верх. Ном. № 11218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПУХАНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.