Гептатися (-таюся, -єшся?). гл. Браниться.
Ігуменя, -ні, ж. Игуменья.
Леґе́йда, -ди, м. 1) = леґарь 2. 2) Неповоротливый человѣкъ, увалень.
Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті.
Облімок, -мка, м. У гребенщиковъ: нижняя часть рога отъ основанія его.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. (П'яний) пуць на землю. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. А воно пуць з рук.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл.
1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Сам низенько уклонив.
2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.
