Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ропуханя

Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУХАНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОПУХАНЯ"
Гайта! меж. При управленіи лошадью: направо. Желех.
Затя́г, -гу, м. Навербованный отрядъ войска. КС. 1883. IV. 751; II. 298. Ой деж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні водячи затяги! Н. п.
Звірокру́г, -гу, м. Зодіакъ. Желех.
Здогада́ти, -ся. Cм. здогадувати, -ся.
Лопушо́к, -шка́, м. Ум. отъ лопух.
Марнотра́тний, -а, -е. Расточительный.
Молодня́к, -ку, м. = молодник.
Прилюбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прилюби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Плѣнять, плѣнить, пріобрѣсти любовь чью. Желех. 2) Только несов. в.? Любить. Тоді ж покупив він... і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє. МВ. ІІІ. 135.
Сталя, -лі, ж. = сталька. Верхнеднѣпр. у.
Тарасина, -ни, ж. Хворостина изъ фашинника. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОПУХАНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.