Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розщібати

Розщібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розщібнути, -ну, -неш, гл. = розщіпати, розщіпнути. розщебані двері. Двери, крючекъ которыхъ откинутъ. МВ. (О. 1862. І. 98).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЩІБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЩІБАТИ"
Защо́кати, -каю, -єш, гл. Начать говорить що.
Крижик, -ка, м. Ум. отъ криж.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка. Н. Вол. у.
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Недоторканий и недотиркливий, -а, -е. Недотрога. Дувид штовхнув жартовливо плечем одного чоловіка. — Геть, псявіро, не пхайся! — одказав чоловік. — Оце недоторканий дядько, неначе молодиця. Левиц. Пов. 179.
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Приподобитися Cм. приподоблятися.
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Селянка, -ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЩІБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.