Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчухрати

Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разрубить надвое. 2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧУХРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧУХРАТИ"
Бунтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає. К. Псал. 146. 2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ. Єв. Л. ХXIII. 5.
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Ном. № 953. Польова картопля краща, ніж городня. Н. Вол. у. Гарне, як мак городній. Ном. № 8446. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ! Н. Вол. у.
Дві́рня, -ні, ж. Дворня. Грин. І. 124. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала. МВ. (О. 1862. III. 34).
Роспорошити, -ся. Cм. роспорошувати, -ся.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.
Часловець, -вця, м. Часословъ. Левиц. І. 243.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш. Ном. № 8941.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧУХРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.