Ватажка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ватага.
2) = ватаг 1.
Відпирськатися Cм. відпирськуватися.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка.
За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. У його курей і зазору нема. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені.
Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ.
Ли́пина, -ни, ж. 1) Липовое дерево. Білий як липина. 2) Липовый лѣсъ. Пішов у липину. 3) Щепки, лучина. Потрощити на липину.
Ростепірчити Cм. ростепірчувати.
Смоктати, -кчу́, -чеш, гл.
1) Сосать. Смоктав люльку. Смоктали їх пявки.
2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Cм. челестник.
