Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчухрати

Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разрубить надвое. 2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧУХРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧУХРАТИ"
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Нороха, -хи, ж. Ув. отъ нора. Мнж. 69, 40.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2. Вх. Пч. I. 6.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Повечіркувати, -кую, -єш, гл. Ѣсть послѣ ужина. Вечеряла, повечіркувала. Ном. № 14324.
Проквилити Cм. проквиляти.
Прохилити Cм. прохиляти.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Сутихти, -хну, -неш, гл. = стихти. Як трохи су тихне, то й засну.
Тиховіддя, -дя, с. = тиховід. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧУХРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.