Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Захудиты, -дію, -ешъ, гл. Исхудать.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Імела, -ли, ж. = івилга.
Крутогорий, -а, -е. Съ обрывистыми горами. Дніпр той дужий крутогорий.
Людосла́вний, -а, -е. Славный, знаменитый людьми. Відкіль тебе, брате, виглядати? Чи з Чорного моря, чи з чистого поля, а чи з людославного Запорожжя? Людославна запорізька Січ.
Настати Cм. наставати.
Попадя, -ді, ж.
1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею.
2) Рыба Rhodeus amarus.
3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки послѣ комори. Ум. попадька. Поглянув панотець на свою попадьку.
Розіходитися, -джуся, -дишся, сов. в. розійтися, йдуся, -дешся, гл.
1) Расходиться, разойтись, разбрестись, разсѣяться. Вийшли люде з церкви і розійшлися по хатах. Ой ви, тучі громовії, розійдітеся різно.
2) Расходиться, разойтись, разставаться, разстаться. Розійдемось, серце, з тобою, як на небі місяць з зорою. Душа з тілом розійшлася.
3) Раздаваться, раздаться, расходиться, разойтись. А ти, сира земле, розступися, а тесові дошки розійдіться.
4) Расходиться, разойтись (въ цѣнѣ). Хотіла була свиню купити, та ціною розійшлися.
Тваринка, твари́нонька, твари́ночка, -ки, ж. Ум. отъ тварина.
