Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Темно-красно-бурый волъ.
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
Желі́зний и пр. = залізний и пр.
Кадіб, -доба и кадівб, -довба, м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. 2) Квасильный чанъ для обработки кожъ. 3) Часть древеснаго пня, пустая въ срединѣ и вставляемая въ родникъ вмѣсто колодезнаго сруба. Ум. кадібець, кадовбець.
Котець, -тця́, м.
1) Камышевая загородь въ видѣ почти сомкнутаго круга, стоящая въ водѣ для ловли рыбы. Пішли на озеро, — там наші кітці стояли, на рибу поставили.
2) Родъ пасхальной игры, состоящей въ катаніи яицъ. Cм. котючка.
Повнаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Повадиться (о многихъ).
Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ум. полінце, поліночко.
Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю.
Чин, -ну, м.
1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину.
2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище.
3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов.
