Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роз'ярятися

Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗ'ЯРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗ'ЯРЯТИСЯ"
Бистроводний, -а, -е. Стремительно текущій. Потоки бистроводні. К. Псал. 32.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Доскі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. доскі́па́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Придираться, придраться. Він доскіпувався до неї: то чому вона не хоче.... те та друге. Мир. ХРВ. 392. 2) Дорываться, дорваться, наброситься. Доскіпається до горілки, що й не встане. Зміев. у.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті. Г. Барв. 22.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3. Вх. Лем. 426.
Поночіти, -чіє, гл. безл. Темнѣть вечеромъ. Уже стало поночіти, як ми рушили додому. Волч. у. Хай ще більш поночіє. Мнж. 190.
Попик, -ка, м. 1) Ум. отъ піп. 2) мн. Раст. Caltha palustris L. ЗЮЗО. I. 173. 3) Насѣк. Chrysomela, листоѣдъ. Вх. Пч. I. 5.
Посудок, -дку, м. 1) = посуда. Вх. Зн. 54. 2) Утварь. Украла дещо з посудну. Н. Вол. у.
Притхля, -лі, ж. Затхлость. Одганя вода притхлею.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗ'ЯРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.