Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка.
2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце.
3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець.
Козиряти, -ря́ю, -єш, гл.
1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты).
2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою.
Неробітний, -а, -е. Не рабочій, во время котораго не работаютъ.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати.
Підситок, -тка, м. Негустое сито. За підситок і ночовки так-сяк узялася. Ум. підси́течок. Заховаю під припічком, та й покрию підситечком.
Половити 2, -влю́, -виш, гл. Поймать; переловить, выловить. Взяли коника половили. Коли б половили щуку велику. Як рибу в сак, половив. Чи половила вже курчата?
Поперекривати, -ва́ю, -єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Призначка, -ки, ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на признанні він був, як чоловік робочий.
Рябокрилий, -а, -е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Ум. рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Стовбула перекидатись.
