Воловарь, -ря, м. = воларь.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Аж земля гула під ногами. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Дощечка густиме та гуркатиме. Шумить, гуде вітер по дуброві. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Гуде сумно одуд. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить.
Досхну́ти Cм. досихати.
Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує.
Оргинія, -нії, ж. Георгина (цвѣтокъ). Ум. орги́нька.
Поцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Описать (имущество). І землю, і ліс, і доми — усе поцінували.
Присід, -ду, м. Присѣстъ. За їдним присідом вечера з обідом.
П'яно нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
