Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчолина

Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище. Шух. І. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧОЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧОЛИНА"
Берліг, -лога, м. = барліг. На тім то берлозі свиноти іди построить Албуград. Котл. Ен.
Витріпати, -паю, -єш, гл. Вытрепать.
Відморити Cм. відпорювати.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Драбина́стий, -а, -е. = драбинястий.
На́вка, -ки, ж. = мавка. Желех.
Підсак, -ка, м. = підсака. Вх. Пч. II. 23.  
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Стулити, -ся. Cм. стуляти, -ся.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧОЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.