Вереття, -тя, с.
1) Тряпье, хламъ.
2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Замазу́ра, -ри, об. Замарашка. Замазури мої ще мені й усміхаються, і не мислять про те, що мати журиться.
Льо́пи, -пів, м. 1) Пятна отъ разлитой цвѣтной жидкости. 2) Мазня (о картинѣ).
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Списувати, -сую, -єш, сов. в. списа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Списывать, списать, переписывать, переписать. Списуючи сі епитахвії, я дивувався. 2) Описывать, описать, излагать, изложить письменно. От і списали на бумагу да в Борзну. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. 3) Исписывать, исписать. Уже списав увесь папер, — давайте ще, бо нема де писати. — шкуру. Испещрять, испестрить тѣло знаками ударовъ. То то ж то так звелів всю шкуру скрізь списати, що то тобі нема і курці де клювати. 4) Рисовать, нарисовать. Писав три дні і три ночі, закіль списав чорні очі. Спишу твоє біле личенько на бумазі, приб'ю твоє біле личенько в кімнаті.
Сплющати, -ща́ю, -єш и сплющувати, -щую, -єш, сов. в. сплющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу.
Спроможне нар. Зажиточно. Спроможне жили.
Стравне, -но́го, с. Кормовыя деньги.
Тать сз. = тат.
