Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Закраси́ти, -ся. Cм. закрашати, -ся.
Ізт.. = іст... Cм. ст.
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Корогов, гви́, ж. и корого́в, гву, м. = корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Хвилон, корсунський полковниче... хрещатий корогов на ринку поставляв. І на корогов до церкви двісті подарую.
Пекарня, -ні, ж.
1) Пекарня, булочная.
2) Кухня. Пекарня дух любить. Ой увійшла пані у свою пекарню.
Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? Напою я кониченька з повного відерця. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя.
2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях.
3) Махровый. Моя врода — повная рожа.
4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Повний місяць. Ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір.
Приставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приставити, -влю, -виш, гл.
1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи.
2) Доставлять, доставить. Приставив Остап хліб від свого пана.
3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять.
Сум, -му, м.
1) Печаль, грусть. Такий уже мене сум візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені да свекорка батеньком назвати.
2) = сом (рыба).