Боняк, -ка, м. Раст. Tagetes patula.
Бугаювати, -гаюю, -єш, гл. Вести себя какъ племенной быкъ (о не вполнѣ оскопленномъ быкѣ). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отрунку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме и у роботу не годитиметься.
Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чогось борщ горенить. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Збі́гатися 1, -гаюся, -єшся, гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо' храни! трусу такого на все. село.
Оружитися, -жуся, -жишся, гл. Вооружиться. Коли сильний, оружившись, стереже свого дому, то в спокою добро його.
Риса, -си, ж. Черта. До лиця був той вінок її тонким рисам. Ум. риска, рисочка.
Розгрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи.
Рубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Рубить. Було б не рубати зеленої вишні. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. Поперед війська да січуть рубають. рубати в пень. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка.
Стопити 2, -плю, -пиш, гл. Расплавить, растопить.
