Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осетник

Осетник, -ка́, м. Раст. luncus effusus. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕТНИК"
Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Безпричасний, -а, -е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199.
Гицлик, -ка, м. Родъ кожаной пуговицы сзади каблука для болѣе удобнаго сниманія сапога. Шух. І. 121.
Горобчи́ха, -хи, ж. = Горобка. П'ять горобчих, а потирі горобця, — виходе, що одній горобчисі нема пари. Мнж. 86.
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Повидноті нар. На разсвѣтѣ.
Повмочати, -ча́ю, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ). Дорогії сукні в воду повмочала. Чуб. V. 1070.
Погідливий, -а, -е. Благопріятный, хорошій (о погодѣ). Погідливі дні. Н. Вол. у.
Пошивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пошити, -шию, -єш, гл. Крыть, покрыть соломой крышу. Пошивати хату. Камен. у. Стоїть корчма над болотом, не пошита околотом. Гол. III. 522. 2)дрітев. Обвивать, обвить проволокой. Шух. І. 275.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.