Гарнасуватися, -суюся, -єшся, гл. = гарнаситися.
Дрі́бно нар. Мелко; густо, часто. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано. Багатий дрібно крає. Бий та й дрібно, щоб знали, чий син. на стр. 289. Як музика дрібно грає, — я слухати люблю. 2) Подробно. Потім все дрібно росказала, кого до пекла провожала. Ум. дрібне́нько, дрібне́сенько. Дрібно, дрібнесенько русу косу заплела. дрібне́нько ходи́ти. Ходить мелкими шажками. Може ту, мамо, сватать, що дрібненько ходить?
Зсуропити, -плю, -пиш, гл. Смѣшать различнаго рода зерновой хлѣбъ. Зсуропив мішок пшениці та кукурузи та й змолов.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
Навороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = навертати. Бий, сину, бий, бий, научай, — на свій розум наворочай.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Стемніти, -ні́ю, -єш, гл. Стемнѣть, потемнѣть. Стемніє світ і загурчить дощ об землю. Вже на морі чайок двісті, аж море стемніло.
Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають.
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу
