Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осипка

Осипка, -ки, ж. 1) Ячменное зерно измельченное на мельницѣ (каждое на 2 — 3 части), которое даютъ баранамъ во время случки и молодымъ барашкамъ. Херс. у. 2) Плата мукой или пшеномъ пастуху. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 3) Корь. Вх. Лем. 444.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСИПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСИПКА"
Безчуття, -тя, с. Безчувствіе, безсознательность. К. ПС. 55.
Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей. Св. Л. 199.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80.
Мугиря́ка, -ки, м. Ув. отъ муги́рь.
Півміток, -тка, м. Мѣра нитокъ: 20, 25 — 30 пасмъ. Вас. 201. Лянної пряжі три півмітки. Котл. Ен. IV. 43. Ум. півміточок. Чуб. V. 1141.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220.  
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСИПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.