Викрити Cм. викривати.
Гутни́к, -ка́, м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують.
Зриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зірватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Срываться, сорваться. Ой як тая черешенька сама не зірветься, так до мене дівчинонька сама не пришлеться. 2) Вскакивать, вскочить, быстро подняться. Зривається ніби куди бігти. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. Встав, зірвався, пішов з шумом. зірватися на ноги. Вскочить. 3) Трогаться, тронуться съ мѣста, двинуться. Раз март апріля звав у гості до себе. Апріль зорвався їхать возом. Мати було як зірветься хоч на один день куди... Пішла заміж та не так, пішла раз — не гаразд, не зірвуся другий раз. 4) Подниматься, подняться (о бурѣ и пр.) Зірвалася шуря-буря.
Картопелина, -ни, ж. = картоплина.
Ма́ївка, -ки, ж. Гречиха, посѣянная въ маѣ.
Ошибати, -ба́ю, -єш, гл. страх ошиба́є (кого́). Дѣлается страшно (кому). Страх мене ошибав, про таке думаючи.
Понабивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав.
Сімдесяток, -тку, м. Семьдесятъ. Він таки вже й старенький був, було йому годів сімдесяток.
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем.
