Відвітувати, -тую, -єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець.
Відмітити Cм. відмічати.
Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Обезлюдити, -джу, -диш, гл. Обезлюдить.
Підгулювати, -люю, -єш, сов. в. підгуля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Преимущ. въ сов. в. Подкутить. Підгуляв, що й з копитів збився. Тепера він підгуляв, на упокої почивав, на похмілля знемагає.
2) — молоду. Свадебный обычай въ : послѣ возвращенія въ понедѣльникъ новобрачныхъ изъ церкви, ихъ сажаютъ за столъ и предлагаютъ намазанную медомъ булку: дважды обманываютъ, только дѣлая видъ, что даютъ, а въ третій разъ отдаютъ.
Притрястися, -су́ся, -се́шся, гл. Прійти. Коровка напасеться і додому притрясеться.
Ушелепкатися, -каюся, -єшся, гл. Попасть куда, забраться, попасть во что либо неудачно, несчастливо.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.
Шурпа, -пи, ж.
1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями.
2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа.
3) Непотребная женщина. Це шурпа — пранцювата баба.
