Вариво, -ва, с. = варево.
Залу́пчистий, -а, -е. О сапогѣ: съ отворачивающимся голенищемъ? Залупчисті чоботи.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл.
1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде.
2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали.
Рвачкий, -а́, -е́ 1) Легко рвущійся. Рвачкі нитки.
2) О вѣтрѣ: порывистый.
Розрум'янитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раскраснѣться. Палажка, розрум'янившись дуже, шаталась уранці в неділю по коморі.
Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Ум. спіленький, спілесенький.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала?
Угонобляти, -ляю, -єш, сов. в. угоноби́ти, -блю, -биш, гл.
1) Удовлетворять, удовлетворить, удовольствовать, доставлять, доставить удовольствіе. Помстою свій жаль угоноблю. Угонобляють свій ледачий смак. (Нас) сріблом-злотом угонобляли. Молитвами Пречисту та святих угонобляли.
2) Устраивать, устроить, сдѣлать какъ слѣдуетъ. Всюди гарний був порядок, все було до діла: Харитина вгонобити знала і хотіла. Тут Мася все, що треба вам, не лінувалась, вгонобила. Молодий гончар робив, мисці денця не вгонобив.
Урізатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Врѣзаться. Так і вріжеться у саму гущину.
2) Обрѣзаться. Скинь шаблю, а то уріжешся.