Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осенник

Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L. ЗЮЗО. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕННИК"
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей. Гн. ІІ. 30.
Дері́ння, -ня, с. Рваніе. Н. Вол. у.
Жучи́ха, -хи, ж. Жукъ-самка. Як поїхав жук по сіно, а жучиху щось насіло. Чуб. III. 164.
Капслевий, -а́, -е́ Пистонный (о ружьѣ). Шух. I. 229.
Корчуля, -лі, ж. = корчага. Вх. Зн. 28.
Мазлю́ка, -ки, об. Некрасивый человѣкъ. От такий мазлюка, а теж до дівчат. Екатерин. у. Слов. Д. Эварн.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Роспростиратися, -раюся, -єшся, сов. в. роспросте́ртися, -струся, -решся, гл. 1) Распростираться, распростереться. 2) Распространяться, распространиться. Як же мислиш роспростертись на всю Україну. К. ХП. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.