Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осетар

Осетар, -ра, м. Щегленокъ, Tringilla carduelis. Вх. Уг. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕТАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕТАР"
Ар'я́н, -на, м. Кислое козье молоко. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36.
Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
Відлучатися, -чаюся, -єшся, сов. в. відлучитися, -чуся, -чишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться, разлучаться, разлучиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається. Мет. 127. У дорозі не можна відлучитися від товаришок. Зміев. у.
Відмотати Cм. відмотувати.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Ирха, -хи, ж. 1) Выдѣланная овечья или козья шкура. Желех. 2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища. Н. Вол. у. 3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Кудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать. Магирку зцуплю, волосся кудлаю. Сим. 210.
Моро́зяний, -а, -е. = морозовий. Як будуть морозяні зіми, то це дерево вклякне.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. Чуб. VII. 378. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки). Рудан. І. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕТАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.