Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оситній

Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСИТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСИТНІЙ"
Боростатися, -таюся, -єшся, гл. Возиться въ грязи, силиться выбраться изъ грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі. О. 1861. XI. 2.
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц. І.
Коловатниця, -ці, ж. = коловатень. Гол. Од. 35.
Надли́ти Cм. надливати.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси. Харьк.
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСИТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.