Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Волосний I, -а, -е. Волосной.
Зоп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. = зіп'ясти, -ся.
Лу́бка, -ки, ж. Табакерка.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати.
Підстрішшя, -шя, с. = підстріха.
Росколювати, -люю, -єш, сов. в. росколо́ти, -лю, -леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Роспинатель, -ля, м. Распинающій, переносно: мучитель. Роспинателі поділили одежу його. Роспинателям народним, грядущим тиранам.
Схов, -ву, м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. до схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. на, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, спрятана, спрятано. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові.
Цюць! меж. Такимъ крикомъ гонятъ свиней.
