Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оскорб

Оскорб, -бу, м. Обида, несправедливость. Вх. Зн. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКОРБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКОРБ"
Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79.
Задаві́йко, -ка, м. Душитель; міроѣдъ, кулакъ. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Заню́хати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Занюхає ковбасу в борщі. Ном. № 5723.
Зморозити, -жу, -зиш, гл. Заморозить. Ой морозе, морозику, добрий чоловіче, зморозь того когутика, хай не кукуріче. Мл. л. сб. 308. Ой зіма, зіма, морозовая, прошу я тебе, не зморозь мене. Лавр. 120.
Кудеревенький, -а, -е., Ум. отъ кудеревий.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Маркев. 147. Грин. III. 452. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі. Макс.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Рудч. Ск. І. 14 6. Гуси сичали. Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина. Вх. Зн. 74.
Цяточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину. Мнж. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСКОРБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.