Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осілий

Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый. 2) О растеніи: склонившійся. Вх. Лем. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІЛИЙ"
Гамір, -мору, м. Шумъ, крикъ. Желех. В містечку почався.... гамір. Левиц. І. 126.
Грошолю́бка, -ки, ж. Любящая деньги.
Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Зорати, -рю, -реш, гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини. Чуб. III. 127.
Пазолина, -ни, ж. = печина. Вх. Лем. 446.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Повішно нар. Навсегда, навѣки. Зміев. у.
Прихідько, -ка, м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі. Кобел. у.
Туманний, -а, -е. Туманный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.