Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оселедець

Оселедець, -дця, м. 1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121. 2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Чуб. VII. 412. Знати їх (запорожців) було... по довгому оселедцю з-під шапки. К. ЧР. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЕДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЕДЕЦЬ"
Безперечний, -а, -е. Безспорный, несомнѣнный. Галиц.
Безпутство, -ва, с. Безпутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих. К. Гр. Кв. 29.
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Кривоустий, -а, -е. = криворотий. Жел.
Надсіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надсі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.
Погрозити Cм. погрожати.
Спаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, испакоститься.
Тисячоголов, -ва, м. Раст. Vaccaria vulgaris Host. ЗЮЗО. І. 140.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить. Черк. у.
Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕЛЕДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.