Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осітняг

Осітняг, -гу и осітня́к, -ку, м. Растенія: а) Ситникъ, Juncus. Сим. 146. Вх. Пч. І. 10. б) Butomus umbellatus. L. ЗЮЗО. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІТНЯГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІТНЯГ"
Виткати, -тчу, -чеш, гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли. Рудч. Ск. II. 100.
Гумно́, -на́, с. Гумно. Гн. II. 60. Грин. ІІІ. 19. Густо пшениці на новині, да висот стоги на гумні. Мет. 165. Ум. Гуме́нце.
Ґурґу́ла, -ли, ж. = Ґорґоля. Вх. Лем. 408.
Дармої́д, -да, м. Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. Н. п. Тут дай Боже самому з сем'єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає. Кв. Пов. II. 20.
Кахель, -хля, м. = кахля. Вас. 182.
Позайоложувати, -жую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки. Сим. 232.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Трівати, -ва́ю, -єш, гл. = тривати.
Успішати, -шаю, -єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому втішала — боялася вовка. Грин. ІІІ. 667.  
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСІТНЯГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.