Відрубно нар. Отдѣльно.
Вірити, -рю, -риш, гл.
1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає.
2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки.
Замога́ти, -га́ю, -єш, сов. в. замогти́, -жу, -жеш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Дужчий заміг би багато декого, та се не закон. 2) Быть въ состояніи.
Зціпіти, -пію, -єш, гл. Оцѣпенѣть, одеревенѣть. Зціп мов пень.
Крадькома нар. Украдкою. У наметі поставили образ Пресвятої і крадькома молилися. З хати не виходив, хиба пізно, крадькома.
Наба́вити, -ся. Cм. набавляти, -ся.
Посилкуватися, -куюся, -єшся, гл. Употребить усиліе. Посилкувались та й зробили. Не посилкується ні мало, щоб так палати перестало і щоб оцей пожар погас.
Товкання, -ня, с. Толканіе.
Укапати Cм. укапувати.
Шляхтич, -ча, м. Дворянинъ. Було тут три шляхтичі; два пило — платило, а третій пив — зброю лишив.
