Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осідлий

Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІДЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІДЛИЙ"
Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Борознюк, -ка, м. = борозняк. Желех.
Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva. Вх. Зн. 8.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Макітритися, -рюся, -ришся, гл. Въ выраженіяхъ: голова макітриться, світ макітриться. Голова кружится. Вас. 211.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
Піваркуш, -ша, м. Полулистъ. Желех.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
Фоя, фої, ж. Вѣтви хвойнаго дерева. Желех. Шух. І. 176. Cм. хвоя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСІДЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.