Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осідлий

Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІДЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІДЛИЙ"
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. І. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. І. 194.
Водяна, -ної, ж. Водянка.
Зімкну́ти, -ся. Cм. змикати, -ся.
Зчохом нар. Съ избыткомъ.
Обізватися Cм. обзиватися.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Пересуддя, -дя, с. = пересуд 2. Сам Господь Бог суд судить, ангели пересуддя беруть. Еф. 53.
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл. 1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Чуб. V. 403. Болить животочок, все тіло помліло. Чуб. V. 263. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів». Г. Барв. 210. 2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли. Драг. 2.
Скропити Cм. скропляти.
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСІДЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.