Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осельник

Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЬНИК"
Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Безпритульний, -а, -е. Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Мо́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться морщинами (о плодахъ)
Омоскалити, -ся. Cм. омоскалювати, -ся.
Повірити, -рю, -риш, гл. 1) Повѣрить. Росказав би про те лихо, та чи то ж повірять? Шевч. 78. 2) Cм. повіряти.
Помеженно нар. Смежно. Новомоск. у.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Провештатися, -таюся, -єшся, гл. Прошататься, прошляться. Пішли запорожці до турчина і провештались у його літ з двадцять. Стор. II. 141.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. Посл. І вночі, і вдень — завше йому ніч. Ном. № 11746.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.