Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. 2) Гребецъ, лодочникъ. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця.
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі?
Занеха́ння, -ня, с. Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, недосмотръ, нерадѣніе.
Запа́листий, -а, -е. Запальчивый. Він чоловік смирніш, а як був отто у нас пан, так такий же запалистий, що крий мене Мати Божа.
Кандьор, -ру, м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю.
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Мані́сінький, -а, -е. = малісінький.
Наскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. наску́бти, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Надирать, надрать. Наскуб чуба йому.
2) Надергивать, надергать. Наскубла пір'я. Наскуб сіна з стога.
Титарівна, -ни, ж. Дочь церковнаго старосты. Титарівна Немерівна гаптує хустину.
Уметити Cм. умічати.
