В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве!
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Польова картопля краща, ніж городня. Гарне, як мак городній. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ!
Ласувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что-нибудь вкусное, лакомиться; роскошествовать. Лежить та ласує медком. Поли ласувать, то ласувать, — бий, жінко, ціле яйце в борщ!
Негадано нар. Не предполагая, сверхъ ожиданія.
Півбог, -бо́га, м. Полубогъ. Боги, богини і півбоги... біжать в олимпську карвасарь.
Позлягати, -гаємо, -єте, гл. = полягати. Спать позлегаютъ.
Роковий, -а́, -е́ 1) Годовой, бывающій разъ въ году. Роковий ярмарок. Зов'єм віночки на всі святочки, на годовії, на роковії. До вас прийдуть рокові гості. Завтра святий празник, роковий день Великдень.
2) Годовой. Ой щоб ту ніч пожерла тьма страшенна, щоб не лічив її ніхто в раковім крузі.
Сопівка, сопілка, -ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце.
Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Турки не стямились да в ростіч.
Чатування, -ня, с. Карауленье, держаніе стражи, охраненіе. Там, чувши про моє козакування, дають мені лани готові й луки, аби справляв грянишне чатування.
