Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оселяти

Оселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. оселити, -лю́, -лиш, гл. Поселять, поселить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЯТИ"
Безпоясниця, -ці, ж. Писанка съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 346.
Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. І. 64. 2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. Гол. І. 365. сов. в. витикати, -каю, -єш. 3) Утыкать, утыкать. 4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Глист, -та, м. Глиста.
Годко, -ка, м. пт. Upupa, удодъ. Вх. Уг. 233.
Дорива́ння, -ня, с. Дорываніе. Богодух. у.
Ніде 2 нар. Нигдѣ. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого. Ном. № 1918.
Обкурити, -ся. Cм. обкурювати, -ся.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. Cм. ро́спарки.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло. Шух. І. 252.
Шестидесятка, -ки, ж. Счетная единица (копа) продаваемыхъ на базарѣ оконъ въ 60 штукъ. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.