Доробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. дороби́тися, -лю́ся, -бишся, гл. 1) Дорабатываться, доработаться. Доробився, що й руки не зведе. 2) Пріобрѣтать, пріобрѣсть работой что-нибудь. Роблю, роблю, та й не можна ніяк доробитись. Хто робить, той ся доробить. Силуваним конем не доробишся. Чужим волом не доробитися. Злиднями не доробишся.
Зождати, -жду, -де́ш, гл. Подождать. Зожди ж мені хоч годину.
Когут, -та, м.
1) Пѣтухъ. Два когути, два дима, дві господині ніколи не погодяться.
2) Тетеревъ (у гуцуловъ).
3) Пѣтушье перо на шляпѣ гуцула. Ум. когутик. Ув. когутище. Є у мене когутище, що всю нічку кукуріче.
Надопта́ти, -пчу, -пчеш, гл. = наздоптати.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний.
Підгорочка, -ки, ж. Небольшая возвышенность у подошвы горы. Видно гору, видно підгорочку.
Погорджувати, -джую, -єш, сов. в. погорди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Пренебрегать, пренебречь, презирать, презрѣть. Погорджує недужним і дітвора. Не погордіт і загостіт.
Покровений, -а, -е. Покрытый. Ой із города із Трапезонта виступала галера... турецькою білою габою покровена.
Потарабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Побарабанить. 2) Потащить. Салдат того попа на оберемок, — потарабанив.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
