Бісовщина, -ни, ж. Чертовщина. З тою бісовщиною: з ворожками, та з знахарками не водись.
Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. На сорочку не напряла, веретін не було. Названія частей веретена въ : острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника , снувалки , човника , шпулера , прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен , млина ручного , — водяного и вітряка , круга гончарського и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
Віддиматися, -маюся, -єшся, сов. в. віддутися, відодмуся, -мешся, гл. 1) Отдуваться, отдуться. 2) О губахъ: выпячиваться, выпятиться. Очі горять, губи оддулись.
Віднаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. віднайтися, -йдуся, -дешся, гл. Вновь находиться, найтися.
Відслужитися, -жуся, -жишся, гл. Отбыть службу. Пишуть чорним по білому у некрути дати. Нехай пишуть, я не боюся: кінь вороний, сам молодий, дасть Бог одслужуся.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Ой очі мої заспані.
Толок, -ка, м.
1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Йому не спади на толок.
2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока.
Час, -су, м. 1) Время, пора. З того часу ставок чистий заріс осокою. В часі погоди бійся великої води. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Нема в його часу ані година. вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. По часі зроблю, а тепер нема коли. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Час їхати. Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Приходь лиш, брате, на часок! А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись!
Частуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Угощаться, попивать. Сидять пани рядами, частуються медами. Прийняли його за гостя, почали частуватись.
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема.