Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осе

Осе нар. = оце. Осе ж і я, що хорошее ім'я. Ном. № 2525.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕ"
Бісовщина, -ни, ж. Чертовщина. З тою бісовщиною: з ворожками, та з знахарками не водись. Кв.
Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Чуб. VII. 410. Вас. 201. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178. На сорочку не напряла, веретін не було. Г. Барв. 45. Названія частей веретена въ Лебед. у.: острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. (Залюбовск.). Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. Шух. І. 148. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка (Вас.153) и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника (Шух. І. 257), снувалки (МУЕ. ІІІ. 15), човника (Шух. І. 258), шпулера (МУЕ. ІІІ. 14), прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен (Шух. І. 146), млина ручного (Шух. I. 103), — водяного и вітряка (Kolb. І. 61; Мик. 481), круга гончарського (Вас. 179, Шух. І. 360 — 262) и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
Віддиматися, -маюся, -єшся, сов. в. віддутися, відодмуся, -мешся, гл. 1) Отдуваться, отдуться. 2) О губахъ: выпячиваться, выпятиться. Очі горять, губи оддулись. Мир. ХРВ. 33.
Віднаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. віднайтися, -йдуся, -дешся, гл. Вновь находиться, найтися. Желех.
Відслужитися, -жуся, -жишся, гл. Отбыть службу. Пишуть чорним по білому у некрути дати. Нехай пишуть, я не боюся: кінь вороний, сам молодий, дасть Бог одслужуся. Чуб. V. 970.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Левиц. Пов. 17. Ой очі мої заспані. Мет. 263.
Толок, -ка, м. 1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ном. № 6862. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. Кобел. у. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Драг. 183. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Драг. 79. Йому не спади на толок. Харьк. г. 2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока. Лебед. у. Міусск. окр.
Час, -су, м. 1) Время, пора. Чуб. І. 4. З того часу ставок чистий заріс осокою. Шевч. В часі погоди бійся великої води. Ном. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Н. п. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Чуб. І. 220. Нема в його часу ані година. МВ. (О. 1862. III. 45). вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. О. 1861. XI. 32. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. Харьк. г. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. Гол. IV. 483. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. Полт. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. Н. п. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. Сим. 235. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. Полт. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. Н. Вол. у. По часі зроблю, а тепер нема коли. Н. Вол. у. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. Камен. у. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. Рудч. Ск. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! Ном. № 11368. 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Котл. Н. П. 350. Час їхати. МВ. (О. 1862. III. 52). Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Чуб. V. 52. Приходь лиш, брате, на часок! Гліб. А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись! Шевч. 327.
Частуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Угощаться, попивать. Сидять пани рядами, частуються медами. Чуб. V. 978. Прийняли його за гостя, почали частуватись. Г. Барв. 198.  
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема. Чуб. V. 557.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.