Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оселка

Оселка, -ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = веселка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛКА"
Гото́в, гото́вий Cм. Готів.
Гутни́к, -ка́, м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.
Лу́жити, -жу, -жиш, гл. Мыть въ щелокѣ, бучить. Лужити тра нитки. Могил. у.
Насила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. наслати, -шлю, -шле́ш, гл. Насылать, наслать. Наслано до нас чужих людей! Се Господь мені лихо наслав! МВ. (О. 1862. III. 47). се неначе наслано. Какъ будто-бы кто-то умышленно причинилъ (это несчастіе). Ном. № 2133. насланий. Причиненный чужой злой волей (о болѣзни, какомъ-либо несчастіи). Мил. 34.
Невстид, -ду, м. Безстыдство.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Пообскрібати, -ба́ю, -єш, гл. Оскресть (во множествѣ).
Презмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать, побѣждать. За кису світ увесь не мирить; що й у панів, да й то вона все презмагає. Г. Барв. 448.
Спар, -ру, м. 1) = спека. Вх. Лем. 468. 2) = садно. Вх. Зн. 65.
Стійний, -а, -е. 1) Цѣнный, стоющій. Желех. Цей кінь спойніший за того. Черк. у. 2) Достойный. Правда 1867, 85. Стойний чоловік. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.