Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

освячатися

Освячатися, -чаюся, -єшся
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВЯЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСВЯЧАТИСЯ"
Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора. О. 1861. XI. Свид. 57.
Горішок, -шка, м. 1) Ум. отъ горіх. 2) Раст. а) — бі́лий. Trifolium montanum L. Шух. І. 22; б) — черво́ний. Trifolium pratense. Шух. I. 22. 3) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом. Стор. І. 189.
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Накомпонува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Насочинять.
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка. Чуб. І. 129. 2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою. Грин. ІІ. 40.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали. Шевч. 2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали. Рудч. Ск. І. 117.
Погарцювати, -цюю, -єш, гл. Поскакать верхомъ, погарцовать.
Солодкомовний, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.
Хвабрицький, -а, -е. Фабричный. Хвабрицьке сукно. Лебед. у. Каптан фабрицького сукна. Сим. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСВЯЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.