Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осика

Осика, -ки, ж. Осина, Populus tremula. Осика проклята, бо на осиці повісивсь Юда. Чуб. І. 76. Ум. осичка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСИКА"
Гов! Означаетъ окликъ: ау!
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Ід пред. Къ. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню. Г. Барв. 251.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Парастас, -су, м. Заупокойное служеніе. Св. Л. 154. Батюшка десь натрудився на парастасі. Подольск. г. На святі церкви нічого не накладав, служби божественні, акафисти, парастаси ніколи не наймав. Гол. II. 263. Отче Андрею, бери кирею, йди прав парастас. Фр. Пр. 4.
Подзвіння, -ня, с. = подзвін.
Посадовити, -влю́, -виш, гл. Посадить. Поклав хліб, ложки, старців посадовив. Ном. № 11997.
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Страшенно нар. Ужасно, сильно.
Устрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.